Особливість українських дієслів полягає в тому, що вони вима-гають постановки залежних від них іменників у певному відмінку:
Р. відм.: вживати заходів, припускатися помилки, завдавати шко-ди (болю, удару), зазнавати горя (поразки, розчарування, невдачі), навчати(ся) іноземної мови, позбавляти прав.
Д. відм.: дякувати матері, шкодити здоров’ю, повідомити директо-рові школи, давати відсіч ворогові, запобігати руйнуванню, вибачте мені.
З. відм.: хворіти на грип, опанувати спеціальність (мову), освоїти нову техніку, наражатися на небезпеку, допускати неточність, не зважати на втому, виявляти зацікавленість, виправдовувати довіру.
О. відм.: читати (спілкуватися, говорити, оволодіти) українською мовою, повідомляти телефоном, їхати тролейбусом, зволікати з відповіддю, змилостивитися над сиротою.
Немає коментарів:
Дописати коментар